У кожному господарстві є залишки насіння, яке втратило свої посівні якості, та не може бути використане на посів чи переробку для худоби, продовольчі цілі. Адже, може бути зіпсоване або оброблене протруйниками.

Всі знають, що обов’язковим профілактичним заходом підготовки насіння до сівби є протруювання насіння, яке проводять одним із рекомендованих препаратів, що зареєстровані у  «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Цей захід дає змогу захистити насіння від збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал,  а також шкідників в ґрунтових умовах.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою чи реалізацією.

Але, трапляється так, що не вдається висіяти усе заплановане насіння чи не змогли реалізувати, виникає  питання: що робити з протруєним насінням зернових до наступного сезону і чи варто зберігати? Та які особливості його зберігання? І що робити, якщо насіння втратило комерційну привабливість чи стало некондиційним?

Якщо, залишилось протруєне насіння, то в суб’єкта господарювання залишається два шляхи: або утилізувати залишки, або зберегти до наступного сезону та все-таки спробувати висіяти.

Передусім, для зберігання насіння потрібно відвести у господарстві спеціальне місце (приміщення, будівля). Обов`язково потрібно врахувати, що приміщення має бути вентильованим, важливий контроль температурного режиму та дотримання вологості.

Наводимо кілька порад щодо зберігання протруєного насіння:

  • зберігати варто у щільно запечатаних промаркованих мішках, бажано з товстого паперу;
  • Насіння, яке зберігається у мішках, кожні 4-6 місяців перекладають.
  • мішки слід встановлювати на піддоні (висота від підлоги 10-15 см), щоб не було контакту з вологою підлогою, а також будь-якими джерелами тепла;
  • якщо паперові мішки загорнуті стрейч-плівкою, то краще її зняти;
  • вологість насіння має бути на 1-2 % нижчою за критичну, краще зберігати його в приміщенні з температурою + 5-10 °С та вологістю нижче 60%.

Оптимальні умови для зберігання створюються за пониженої температури та низької відносної вологості повітря. Насіннєсховища періодично провітрюють. При цьому за сухої погоди температура зовнішнього повітря повинна бути нижче температури насіння, не менше ніж на 4-5°С, а за вологої на 8°С і більше. При цьому, якщо насіння закладається на зберігання, воно повинно мати понижену вологість (12% і нижче).

Забороняється зберігання протруєного насіння разом з продовольчим, фуражним зерном, змішувати з непротруєним насінням, висипати на поля.

Зберігання обробленого насіння більше півроку негативно впливає на його схожість. Захисний ефект від протруйника також зменшується.

Перед сівбою насіння, в наступному сезоні, лабораторна перевірка насіння обов’язкова, щоб визначити його енергію проростання та схожість. За правильного зберігання, показники будуть дещо нижчі— на кілька відсотків, порівняно із збереженим не протруєним насінням.

Та, якщо лабораторні висновки показали, що насінневий матеріал не кондиційний, то згідно статті 17 ЗУ «Про насіння та садивний матеріал» та Наказу КМУ від 20.12.2018  № 613  проводиться знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі. Ці норми законодавства  поширюються на суб’єктів господарювання, які є власниками насіння.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє, що у разі прийняття рішення про необхідність знищення насіння, власник цього насіння, щоб запобігти обігу фальсифікованого та контрафактного насіння, направляє заяву встановленої форми до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби, з проханням направити посадову особу, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва для нагляду за знищенням, згідно наказу Мінагрополітики від 20.12.2018 № 613 «Порядок знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, та садивного матеріалу, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях».

Про час та місце знищення, інспектор, у триденний строк, після отримання заяви від власника насіння, повідомляє місцеву державну адміністрацію або орган місцевого самоврядування, на території якої (якого) заплановано здійснення знищення насіння.

Насіння підлягає знищенню шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної або іншої обробки відповідно до вимог нормативних документів під наглядом посадової особи територіального органу Держпродспоживслужби, яка здійснює державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва (далі - інспектор). Передбачені заходи здійснюються за рахунок власника насіння.

Інспектор до знищення насіння зобов’язаний:
1) здійснити візуальний огляд насіння, за яким ініційовано знищення;
2) провести відеофіксацію (фотофіксацію) знищення;
3) за зверненням власника встановити можливість самостійного знищення насіння власником за місцем його зберігання та/або необхідність направлення насіння на знищення до підприємства, яке відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

За фактом знищення насіння інспектор територіального органу Держпродспоживслужби складає акт знищення насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові та інші цілі, у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для територіального органу Держпродспоживслужби; власника насіння, що знищено; підприємства, що здійснювало знищення (у разі залучення); державної адміністрації або місцевого органу самоврядування (за необхідності). До акта долучається копія заяви як невід’ємна його частина.

У разі необхідності кожна із сторін, відображена в акті про знищення, висловлює окрему думку щодо знищення, яка додається до акта про знищення як невід’ємна його частина.
 

Головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Ірина ФЕОКТІСТОВА