Фото без опису

Як відомо, урожайність сільськогосподарських культур залежить не тільки від рівня агротехнічних заходів під час вирощування, а й від правильно підібраних сортів.

Сорт - є сукупністю споріднених рослин тієї чи іншої культури, створеної шляхом селекції. Йому притаманні певні спадкові морфологічні, біологічні, високі господарськоцінні ознаки та властивості. Проте, потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння - чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами і шкідниками. Будь-який добре відселектований сорт стійко зберігає свої спадкові якості в ряді поколінь. Однак, у процесі розмноження, з різних причин, спостерігається зниження показників якості насіння, що призводить до погіршення властивостей сорту. Збереження сортових якостей можливе тільки при добре налагодженому насінництві.

Наразі, багато сільгоспвиробників надають перевагу гібридам а не сортам. Та, не всі знають, що ефект гетерозису, який притаманний гібридам (явище, коли саме в першому поколінні проявляється підвищена життєздатність, продуктивність, ріст, стійкість проти шкідників, хвороб тощо), в сортах розтягнутий на роки, і в сучасних сортів він максимально проявляється у перших двох поколіннях після категорії еліта. Тому потрібно розуміти,що якщо міндобрива, засоби захисту, пальне треба щорічно купувати, витрачаючи немалі кошти, то енергія сорту працює на урожай безкоштовно гарантовано 3 роки.

Урожайність сортів залежить від дії багатьох факторів, тому завданням насінництва є збереження генетичного потенціалу продуктивності, який сорт мав при виведенні. Тому виникає потреба проводити сортооновлення.

Сортооновлення — це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих генерацій.

Для своєчасного та ефективного проведення сортооновлення суб’єкту господарювання необхідно дотримуватися певних правил:

  • посів проводити насінням не нижче 2-ї генерації;
  • сортооновлення проводити насінням категорії базове (супереліта, еліта), або сертифіковане, але не нижче 1-ї генерації;
  • дотримуватись технології вирощування сільськогосподарських культур, особливо на насінницьких ділянках, з метою збереження сортових та посівних якостей насіння.

Строки сортооновлення залежать від організації насінництва в господарстві: за високого рівня насінництва сортові якості насіння зберігаються протягом декількох років, при низькому рівні вони втрачають вже в перших генераціях. Також, терміни сортооновлення залежить від можливостей науково-дослідних установ із забезпечення потрібною кількістю елітного насіння зони своєї діяльності.

Для отримання високих врожаїв бажано проводити висів певними репродукціями:

  • зернові (крім кукурудзи і сорго), олійні культури - не нижче 4-ої репродукції;
  • соняшник – 1-а репродукція сортів та перше покоління гібридів;
  • кукурудза і сорго - насіння гібридів 1-го покоління і насіння сортів не нижче 3-ої репродукції;
  • цукрові буряки - насіння 1-ої репродукції сортів і гібридів 1-го покоління;
  • картопля для товарних посівів - насіння не нижче 4-ої репродукції;
  • ярий та озимий ріпак - оригінальне та елітне насіння вирощують науково-дослідні установи, 1-шу репродукцію – насінницькі господарства. Насіння 1-ої репродукції продається товарним господарствам для щорічного сортооновлення.
  • сівба овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів проводиться насінням гібридів 1-го покоління і сортів 1-ої репродукції.


Але,постійні зміни клімату в сучасних умовах змушують провідні селекційні центри створювати сорти нового покоління з активними адаптивними ознаками. Як правило, нові сорти істотно перевищують старі за врожайністю та селекційно-цінними ознаками. Тому, подальший ріст виробництва сільськогосподарської продукції неможливий без сортозаміни.

Сортозміна - це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший, новий сорт. Адаптовна здатність сорту має глибокий специфічний характер. Тому селекція зернових культур, особливо озимого типу, тісно пов’язана з екологічними умовами місця створення сорту та стійкістю проти несприятливих природних умов середовища. Такі сорти  почуваються впевненіше на «своїй території», що гарантовано забезпечує рентабельне виробництво. Багато сортових новинок, запропонованих останніми роками вітчизняними селекціонерами, нічим не поступаються, а в деяких випадках і переважають імпортовані. І насамперед, своєю пристосованістю до наших грунтово-кліматичних умов, що має  бути основним критерієм при
виборі сорту чи гібриду.

Результати випробувань на дослідних та виробничих ділянках свідчать, що лише використання сорту, найбільш адаптованого до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, без будь-яких інших факторів у різні роки дає приріст врожаю до 0,8–1,5 т/га (стосується пшениці).

Вибір нових сортів досить великий і наявний у вільному доступі в Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні. Поряд з новими в Реєстрі знаходяться, також, старі сорти які, здебільшого, втратили свою виробничу привабливість.  
                                                                       
Сортозаміну необхідно проводити швидко, протягом одного, двох років, так як зниження врожайності починається вже з третьої генерації. Оперативна зміна сорту дозволяє швидше і повніше використати біологічні, господарські переваги нового сорту й одночасно позбавитись тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.

Також, залежно від ресурсного забезпечення господарства слід підбирати сорти за рівнем інтенсивності. Високоінтенсивні та інтенсивні сорти мають дуже високий потенціал продуктивності, але вимагають дотримання всіх вимог агротехніки вирощування, оптимальних строків сівби, підвищення доз мінеральних добрив, добре реагують на систему захисту рослин. Пластичні сорти, які менше знижують продуктивність при порушенні окремих елементів технології вирощування, рекомендуються для висіву по гірших попередниках.

Також, хотілось зазначити, що правильне співвідношення сортів, за строками дозрівання, дає можливість раніше розпочинати і пізніше закінчувати жнива, при більш раціональному використанні техніки в збиральний період.

Тому, у виробництві доцільно поєднувати вирощування ранньостиглих, середньостиглих і пізньостиглих сортів. Рекомендовано мати в структурі посівів 20-25% ранньостиглих, 50-60% середньостиглих і 20-25% пізньостиглих сортів.
 

Головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Ірина ФЕОКТІСТОВА