Фото без опису

Які зміни у Земельному кодексі України пропонує нам нещодавно прийнятий законопроєкт № 2194

28 квітня Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №2194. Але сьогодні цей законопроєкт було заблоковано. Розберемо його.

Основні норми законопроєкту:

1. Передача земель у комунальну власність. Усі землі за межами населених пунктів визнаються комунальними в силу закону, крім земель, що використовуються держорганами, НААНУ.

2. Скасування необхідності отримання погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки у низці держорганів, в тому числі КМУ та ВРУ щодо особливо цінних земель.

3. Приватизація земельних ділянок, що під будівлями, або тих, які використовувалися на основі технічної документації. Технічна документація виготовляється без надання дозволу та подається відразу на затвердження разом із заявою про приватизацію ділянки або надання її в оренду.

4. Конкретизовано порядок набуття права власності за набувальною давністю. Якщо особа використовувала земельну ділянку протягом 15 років, але не має прав на неї, то вона може звернутися до органів місцевого самоврядування та приватизувати таку ділянку.

5. Площа земельної ділянки, що виставляється на аукціон, не повинна бути більшою ніж 20 га.

6. Стартова ціна продажу земельної ділянки на аукціоні: для с/г земель – не менша за нормативну грошову оцінку, для інших земель – не менша за експертну оцінку.

7. Особам, які мають право постійного користування та/або оренду, що оформлена після постійного користування, надається можливість викупу земельних ділянок за ціною НГО з розстрочкою платежу на 5 років.

8. Контроль за охороною та використанням земель переходить повністю до місцевого самоврядування. Інспектор визначається виконкомом відповідної ради, має право складати протоколи про порушення та виносити постанови.

9. Спрощення процедури виготовлення та погодження землевпорядної документації. Розширюється коло повноважень сертифікованих інженерів-землевпорядників.

10. Вводиться обов’язкове страхування відповідальності сертифікованих землевпорядників.

11. Оцінювачам земель тепер не потрібно буде додатково мати сертифікат землевпорядника.

12. Зменшено кількість сертифікованих інженерів-землевпорядників, які необхідні для роботи юридичної особи, що надає такі послуги, до однієї особи.

13. Визначено параметри, за якими робиться інвентаризація масиву земель сільськогосподарського призначення: не менше, ніж 75 % земель якого належить одній або декільком особам на правах власності або користування, може проводитись за відсутності рішення відповідних органів.

14. Виключено державну експертизу землевпорядної документації.

15. Деталізовано порядок забезпечення переважного права на придбання землекористувачем земельної ділянки, в тому числі в закон «Про Нотаріат».

16. Сертифікованим інженерам-землевпорядникам надаються права державних кадастрових реєстраторів. Проєкт пілотний. Порядок визначається Кабміном. Строк проєкту – 2020-2022 роки. Після цього періоду має бути звіт до ВРУ з метою ухвалення рішення про закріплення цих прав на постійній основі.

17. Вводиться моніторинг, який здійснюватиме Держгеокадастр. Періодичність – 3 місяці. Включатиме узагальнені дані щодо землекористування: площі в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, власність, користування тощо. До вимог програмного забезпечення кадастру та реєстру речових прав додається вимога про технічну можливість моніторити кількість земель, що рахуються у власності та/або користуванні фізичної чи юридичної особи.

Які мінуси цього законопроєкту та на що потрібно звернути уваги – проаналізуємо у наступій статті.