Пам’ятка з кібергігієни для тих, хто виїжджає за кордон

Якщо вам довелося залишити свою батьківщину через військові дії або ви скоро плануєте переїжджати, вам доводиться дбати про величезну кількість речей. Утім, важливо не забути й про безпеку своїх цифрових ресурсів і каналів комунікації!

Ця пам'ятка подає кілька простих порад, виконання яких дозволить захистити вас принаймні від кіберзагроз: osvita.diia.gov.ua/news/a-guide-to-cyber-hygiene

Пам'ятку розроблено в рамках проєкту «Посилення спроможностей українських державних органів у сфері кібергігієни та кібербезпеки» за підтримки урядів Німеччини та Сполученого Королівства.

Які діти підлягають обов’язковому взяттю на консульський облік?
Обов’язковому взяттю на тимчасовий консульський облік підлягають:
- діти, які до виїзду за кордон цілодобово проживали в будь-якому закладі для дітей (незалежно від того, чи мають вони статус дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування);
- діти, влаштовані до сімей патронатних вихователів;
- діти, передані під опіку, піклування, влаштовані в прийомні сім’ї або дитячі будинки сімейного типу;
- діти, які виїхали за межі України в супроводі одного з батьків (без наявності згоди другого з батьків) або у супроводі баби, діда, сестри, брата, мачухи, вітчима чи інших людей, яких уповноважив лише один із батьків дитини.

Впродовж якого часу треба поставити дитину на консульський облік?
Людина, у супроводі якої дитина залишила Україну, повинна звернутися до консульства протягом одного робочого дня після прибуття до остаточного пункту призначення.
Рекомендовано відразу після прибуття до місця перебування за кордоном повідомити вiдповiднi посольство чи консульство нашої країни. Потім за першої можливості треба подати до посольства чи консульства документи, необхідні для взяття дитини на тимчасовий консульський облік

Який алгоритм дій?

1. Знайдіть посольство чи консульство України.
2. Повідомте вiдповiднi посольство чи консульство засобами електронного зв’язку данi дитини, яку перевезено з України (ПІБ, дата народження дитини; заклад, в якому перебувала дитина в Украïнi; адресу проживання дитини за кордоном, вiдомостi щодо супроводжуючої особи та її статус, контакти супроводжуючої особи).
3. Дізнайтесь про час консульського прийому та чи передбачений попередній запис на прийом.
5. Якщо запис передбачений, запишіться на прийом та підготуйте необхiднi документи:
- фотокартку розміром 35 х 45 мiлiметрiв iз зображенням обличчя дитини (зображення обличчя повинне становити від 70 до 80 відсотків загальної площі фотокартки, фон-білий або свiтло-сірий);
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на iм’я дитини (за наявностi): паспорт громадянина України, виданий на iм’я дитини (за наявності);
- свідоцтво про народження або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини;
- документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який підтверджує перебування та адресу місця проживання дитини на території цієї держави (за наявностi);
- оригінал вашого паспорта громадянина Украïни чи паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- документи, що підтверджують ваші повноваження на супровід та представництво інтересів дитини за кордоном.

Нотаріальні дії вчинювані закордонними дипломатичними установами України
Відкритий воєнний напад РФ за підтримки Білорусі на Україну, розпочався о 05:00 24 лютого 2022 року. Генеральна асамблея ООН в своїй резолюції від 02 березня 2022 року російське вторгнення в Україну засудила та назвала його агресією Російської Федерації проти України. Від початку відкритої російської агресії проти України зафіксовані чисельні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерств з боку російських військових на захопленій українській території. Війна змусила мільйонів українців покинути рідну домівку та терміново шукати безпечного прихистку. Станом на 18 березня 2022 року, за даними Міграційного агентства ООН, 6,5 млн. людей в Україні були змушені переїхати в більш безпечні регіони держави. Ще 3,2 млн. виїхали за кордон. Це стало найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни.

Потрапивши за кордон, наші люди, з часом, можуть зіткнутися з певними правовими проблемами, вирішення яких потребує фізичної присутності на території України. Що ж робити в такому випадку, чи є якийсь вихід з такої ситуації перебуваючи за кордоном? Вихід є завжди! І допоможе нашій людині в цьому випадку наявність в країні перебування закордонних дипломатичних установ України.

Відповідно до Положення про закордонні дипломатичні установи України, затвердженого Указом Президента України від 15.03.2021 р. № 99/2021, закордонними дипломатичними установами України є:
- Посольство України;
- Посольство України з резиденцією Надзвичайного і Повноважного Посла України в Києві;
- Постійне представництво України при міжнародній організації;
- Представництво України при міжнародній організації;
- Місія України при міжнародній організації;
- консульська установа України (Генеральне консульство України, Консульство України, Віце-консульство України та Консульське агентство України).

Одним з основних завдань закордонних дипломатичних установ України є: захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України в державі перебування або міжнародній організації.

Отже, якщо у вас виникли певні правові проблеми, а ви наразі перебуваєте за кордоном, ви можете доручити людині, якій ви довіряєте (член сім’ї, родич, друг/подруга тощо) яка залишилась на території України представляти ваші інтереси та вчиняти певні необхідні дії для вирішення вашої ситуації. Для цього вам потрібно звернутися в дипломатичну установу України для вчинення нотаріальних дій.

Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, в інтересах громадян України, вчиняють нотаріальні дії, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до статті 44 Консульського Статуту України (затверджений Указом Президента України від 02.04.1994 року №127/94), консул при вчиненні нотаріальних дій керується Законом України «Про нотаріат», від 02.09.1993 року, Консульським Статутом України, Положенням про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженим Наказом Мінюстом України та МЗС від України 27.12.2004 р. № 142/5/310 та іншими актами законодавства України.

Статтею 38 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують угоди (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;
2) вживають заходів до охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;
5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
6) засвідчують справжність підпису на документах;
7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
8) посвідчують факт, що громадянин є живим;
9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці;
10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
11) посвідчують час пред’явлення документів;
12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
13) вчиняють виконавчі написи;
14) приймають на зберігання документи;
15) вчиняють морські протести;
16) видають дублікати посвідчених ними документів.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.

Посадові особи дипломатичних представництв та консульських установ України, зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і дія, що прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, видаються в порядку, передбаченому статтею 8 Закону України «Про нотаріат».
Нотаріальне діловодство в дипломатичних та консульських установах України за кордоном ведеться українською мовою. У випадку коли особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії не володіє мовою, якою ведеться діловодство в консульській установі, тексти документів, що оформлюються, повинен перекласти їй консул, який вчиняє нотаріальну дію або перекладач.
Нотаріальне посвідчення документів проводиться в приміщенні консульського відділу. В окремих випадках нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеною установою, із зазначенням у посвідчувальному написі документу місця, адреси та причини з якої нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням дипломатичного представництва або консульської установи України.
Нотаріальні дії вчинюються в день пред’явлення всіх необхідних для вчинення нотаріальної дії документів і сплати консульського збору.
При вчиненні нотаріальної дії консул встановлює особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Під час посвідчення правочинів консулом визначається обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, у порядку, встановленому статтею 44 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення нотаріальних дій може бути відкладене при необхідності витребування додаткових відомостей чи документів або направлення документів на експертизу, а також на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.
Нотаріально посвідчувані правочини, заяви та інші документи підписуються заявником особисто в присутності консула, який вчиняє нотаріальну дію. Якщо заяву чи інший документ підписано за відсутності консула, то особа, яка підписала такий документ, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.
Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, визначені статтею 47 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до статті 52 Консульського Статуту України, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України, консул відмовляє у вчиненні такої дії. Консул не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства України, або можуть за своїм змістом завдати шкоди інтересам України, або містять відомості, що порочать честь і гідність громадян.
Ненадання відомостей або документів на вимогу консула є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні. Порядок та перелік підстав відмови консулом у вчиненні нотаріальної дії визначено статтею 49 Закону України «Про нотаріат».