Фото без опису

Генетично модифікований організм (ГМО) - будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах. 

ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів (рослин, бактерій, комах, риб, тварин і навіть людини). Отримання ГМО пов’язано із «вбудовуванням» чужого гена в ДНК інших рослин з метою зміни їх властивостей або параметрів (стійкість до шкідників, морозостійкість, урожайність, калорійність та ін.) для зниження собівартості продукції. Так, існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посухи пшениця, в яку вживлено ген скорпіона, помідори з генами морської камбали. У США з'явилася полуниця з геном риби, що живе в полярних районах. Тепер ця рослина більш стійка до морозів. У Китаї вирощують рис, зростаючий в посуху і спеку.

Небезпека використання ГМ-рослин полягає в тому, що потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом, так званого, генетичного забруднення. Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур’янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів), потрапляє у ґрунт і споживається тваринами і рослинами. Поширення пилку вітром здатне через дихання та слизові прямо впливати на людину.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє, що гарантією проти небажаних наслідків генетичної модифікації рослин є законодавче регулювання поширення ГМО та розробка пов'язаних із цим методів оцінки екологічного ризику. Тому, значна увага приділяється достатній інформованості агрономів, селекціонерів, насіннєводів, потенційних покупців щодо особливостей продуктів із генетично модифікованих рослин. В Україні та ряді інших країн прийняті закони, які попереджують несанкціоноване розповсюдження трансгенного насіннєвого матеріалу, що забезпечує моніторинг у посівах, а також маркування харчових товарів, виготовлених із продуктів ГМО або з їх додаванням. 

Отже, щодо використання ГМО у так званій відкритій системі, то законодавством України вона визначається як система здійснення генетично- інженерної діяльності, що передбачає контакт ГМО з населенням та навколишнім середовищем при запланованому вивільненні їх у навколишнє середовище, застосуванні у сільськогосподарській практиці, промисловості, медицині та в природоохоронних цілях, передачі технологій та інших сферах обігу ГМО (абз. 13 ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну систему біобезпекири створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»).

З метою запобіганню поширення генетично модифікованих організмів у відкритих системах, забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО без оцінки впливу на довкілля та до їх державної реєстрації. А саме:
• забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації;
• забороняється ввезення на митну територію України ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробовувань). 

Державну реєстрацію ГМО та продукції, виробленої з їх застосуванням, здійснюють центральні органи виконавчої влади. 

Продукція, яка реєструється у Державних реєстрах ГМО:
• сорти сільськогосподарських рослин та породи тварин, створені на основі ГМО;
• ГМО джерела харчових продуктів;
• ГМО джерела кормів.

Державна реєстрація здійснюється строком на п'ять років на безоплатній основі. Перереєстрація здійснюється у тому ж порядку, що і реєстрація.

У насінні, зерні та рослинах сільськогосподарських культур виявити ГМО можливо лише шляхом відбору проб та подальшої їх перевірки у акредитованих лабораторіях  на визначення наявності генетично модифікованих організмів в сільськогосподарських культурах. Відбір проб проводиться згідно з вимогами Науково-методичної ради  Держпродспоживслужби  України  від 4 жовтня  2019 року, де розглянуті та схвалені «методичні рекомендації щодо відбору проб насіння, зерна та рослин для визначення наявності в них генетично модифікованих організмів під час здійснення заходів нагляду (контролю) в сферах зерноведення, рослинництва,  насінництва і  розсадництва,  охорони прав на сорти рослин та ГМО у відкритих системах.

Важливим  фактором на сьогоднішній день є дотримання рекомендацій при  закупівлі насіння чи рослин сільськогосподарських культур та необхідності перевірки їх на наявність та чинність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння та наявності ГМО,  а також,  щоб вся інформація, яка зазначена в супровідних документах – відповідала нанесеній на етикетках пакувань. Всі сертифікати відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», видаються  лише на сорти рослин, які не є генетично модифікованими.

Держпродспоживслужба в Київській  області застерігає всіх  сільгосптоваровиробників, які застосовують  ГМО  при    вирощуванні сільгосппродукції, а також суб`єктів насінництва та  розсадництва,  які  реалізують  ГМ – насіння сільгоспкультур, що згідно статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено проведення, за зверненням фізичної особи, позапланового заходу державного контролю (перевірки) щодо порушення, що спричинило шкоду правам, здоров’ю, життю чи законним інтересам фізичної особи, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

В ході перевірки посадовою особою, яка здійснює державний нагляд, може бути прийняте рішення про відбір зразків продукції.

Прийняття письмового вмотивованого рішення про відбір зразків продукції керівником органу державного нагляду або його заступником може проводитьсь у випадках:
• якщо виникла підозра, що суб’єкт господарювання використовує сорти створені на основі генетично модифікованих організмів, що не є внесеними до Державного реєстру сортів рослин, створених на основі ГМО;
• якщо не дотримано норм просторової ізоляції щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах, що може призвести до неконтрольованого перехресного запилення сортів сільськогосподарських рослин, вільних від генетично модифікованих організмів, з сортами сільськогосподарських рослин, створених на основі генетично модифікованих організмів;
• якщо суб’єкт господарювання не дотримується передбаченої технології зберігання, використання, транспортування, утилізації, знищення  заборонених до використання ГМО.

Порушення вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.          

Відповідальність несуть особи, які винні у:
• приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;
• недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
• використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);
• порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
• невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням

 

Головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Феоктістова Ірина